Блог Alexa Merkury

...

Sun, 29 Nov 2009 09:00:29 GMT

*Тиняюсь вулицями.. тиняюсь ринком... щось шукаю...

З ранку кава, вже без цигарки.. може так і правильно... чи нє, брєд?*

Настрій аля Пітєр ФМ....

...

Mon, 23 Nov 2009 17:33:26 GMT

Одна думка: щось втрачаєш - щось знаходиш. Чим більше втрачаю - тим більше знаходжу..

а скоро вже зима...

*полюбив 6 з половиною..)*

...

Sun, 22 Nov 2009 08:41:08 GMT

Пиво, веселуха і анархія.. тільки, щось блін затягнулося це все, що не день теж саме... прям якісь західні 70ті а чхати.. все рівно нема чого більше робити.

фак..

Sat, 14 Nov 2009 21:39:43 GMT

Вже пів години намагаюся написати один пост, а сучий ЖЖ його не хоче відправляти. Ну і хуй з ним... *писав про каву, цигарки, 2 гривні в кишені і останню пляшку пива =D*/

...

Thu, 12 Nov 2009 19:30:17 GMT

Нащо факінг віртуальність? Втікати від факінг реальність.

мотивує жити

Wed, 11 Nov 2009 19:34:55 GMT

Знаєте, найгірший і найважчий спосіб самогубства - жити далі, боротися, страждати, розчаровуватись, шось робити, комусь допомагати... От померти заради високої мети чи людини, якшо твоя смерть правда шось вирішить - це геройство. А так, ні за шо, бо тобі погано - слабкість і егоїзм.

*Перегляд факінг Сід і Нєнсі... " мотивує жити...

...

Sat, 07 Nov 2009 22:07:22 GMT

Як іноді шкода втрачати таких людей.. особливо тоді, коли все налагодилося. Жорстокий світ..

***

От якби людина могла заапдейтити і пропатчити Землю, так як свій комп...

Марш УПА 2009

Thu, 15 Oct 2009 12:58:44 GMT

14 Жовтня Київ.. Марш УПА. Холодно та ідейно. Всі чутки про "гаряченький" Київ і зрив маршу лівими силами був зведений на навіць. Особисто я не побачив жодного коммуніста, а Майдан був "чистий".

Дух, який відходив від 4-5 тисячного натовпу(за оцінками правоохоронних органів) пронизував сердця. Я певен, що були ані трохи не гірші за Львів"ян.

Марш вдався на славу.

Маєте фотоматеріал від мене -

А це наша компанія..)

Ігор Помаранцев

Mon, 12 Oct 2009 20:26:37 GMT

Презентація поетичної книги Ігора Померанцева "КГБ та інші",

Ігор Померанцев – поет, перекладач, радіодраматург. Народився 1948 року в Саратові. Закінчив університет за спеціальністю «Романо-німецька філологія» в Чернівцях. Після закінчення університету вчителював у карпатському селі, потім працював перекладачем у патентному бюро в Києві. Літературний дебют – на початку 70-х років у журналі «Смена». З 1978 р. в еміграції. Ігор Померанцев – редактор культурологічного журналу «Поверх барьеров», «Особисту думку» регулярно висловлює в часописі «Український тиждень», також працює на радіо «Свобода».

Дуже важливо, щоб цей голос почав лунати в наших теперішніх дискусіях та геокультурних розбірках. Хоча, можливо, саме він, голос, той, котрий звучить на «Свободі», перепрошую, на свободі, у них якось і присутній. Але нам дуже потрібен Померанцев як текст, як письмо, як те, що читають очима. Він надзвичайно рідкісний тип російського письменника – з тих, які винятково чутливо сприймають, винятково добре знають і – як виявляється – люблять українську культуру. Гаразд, ніякий він не «надзвичайно рідкісний тип» – просто він такий один, от і все. Ні, дешевих підлабузників з російського боку в нашої культури, може, й вистачає. Але таких, як він – наскрізь і щиро перейнятих її «проклятими питаннями» – уважних інтерпретаторів немає зовсім. Він такий один.

Юрій Андрухович

***

Цікавий вечір, цікава людина, цікавий поет. Дисидент. Його друзі, колеги, залишились у 70х, жертви терору і ідеології. Він – противник, як правих, так і лівих. Він – Дисидент. Йому за 60, і він ще повон сил. Я радий, що такі як він ще залишилиь. А вірші.. це те, над чим можна думати-і-думати. Що ви знаєте про 70ті? Хмурі та сірі? Які так і хочеться вичеркнути з життя, а так і роблять.. трохи не так. КГБ та інші.. обєктивна картина дисидентсва 70-х .

Олексій Рева

Це фото нагадує лондон, а у києві зараз саме лондонська погода..

Sun, 11 Oct 2009 11:59:40 GMT

*стоїш навпроти вікна з чашкою кави у руці, а за вікном пролітає листя і по одинокі каплі дощу опускаютсья на землю..* хех.. може я на узвозі, саме у кав'ярні, сьогодні і опинюсь..

...

Sat, 22 Aug 2009 18:57:43 GMT

*В передчуванні якогось там студентського життя..* вже хочу пар, вже хочу на навчання... літо все рівно втрачене... хоча шанс поїхати до Львова ще є.. остання надія...

Натомість купив ноут.. прошив ноут.. радію ноуту... чи надовго?..

...

Sun, 09 Aug 2009 20:57:31 GMT

Таке враження, що зовсім збився зі шляху.. займаюсь якоюсь хернею.. Єдине бажання, це зайнятись в найближчі три дні фотографією.. знайти час для своїх знімків, перебрати їх чи що.. відредагувати і кудись викласти, хочеться поділитися цим.. ще було б прикольно відірватися від мережі і щнову взятися за писемництво.. чи навпаки почитати... шкода, що це з розділу фантастики.. мережа затягую. Для мене, як це не прикро, найстрашніший наркотик.. який хочеться приймати кожного дня, години, навіть хвилини.. вже задовбав алгоритм дій.. прийшов додому, зняв черевики, вмикнув комп на завантаження поив руки.., або ще гірше... прокинувся, вмикнув комп на завантаженя, пішов чистити зуби... жах...

...

Sat, 11 Jul 2009 16:28:33 GMT

Что-то в моей жизни пошло не так.. запах вечернего кофе, предвкушение завтрашнего дня рождения, новое знакомство, или новые планы на старые заезженные темы?.. Хочется сладкого, какого-нибудь лимонада.. и ментолового дыма.. хочется ночи, хочется крыши.. хочется дождя.. хочу ли я этого сегодня или завтра?.. чего я на самом деле хочу?..

Наверное того дня рождения, который был много лет назад..

Голка

Fri, 19 Jun 2009 20:36:58 GMT

Кожен шукає свій кайф у цьому житті.. кожен сідає на свою голку..

...

Thu, 11 Jun 2009 20:15:10 GMT

Анормальне і нестабільне почуття.. тривога з незвідна, ностальгія за першою горичною музикою і багато-багато думок… різних. Чогось хочеться, хочеться змін.. я не вбачаю щастя у тому, що зараз маю – тобто в улюбленій справі, навчанні, коханій людині, і непоганій роботі. Мені все рівно чогось не вистачає?.. я вибагливий… це не те.. я просто хочу бути щасливим. Може це просто музика, може старі знайомі, може старе життя… чи просто все разом…

Я кою нереальні речі.. не знаю навіщо, просто мені так хочеться, витрачаю гроші на те, що не має сенсу, лише тому, що воно мені подобається, і я хочу робити приємне.. чи правильно це?..

Іноді мені й самому здається, що я ангел.. поки не бачу свої очі… старезна фотка..

...будденість...

Sun, 07 Jun 2009 12:24:37 GMT

Усі себе до чогось готують, вчаться.. а у мене вже все скінчилось. Я читаю чергову книжку, яка знову стала моєю улюбленою, я шукаю роботу, час від часу бачусь зі своєї коханою людиною, постійно планую щось гарне написати та ніколи за це не беруся – не вистачає чогось, чи то бажання, чи то сенсу.. та не хвилює. Не маю проблем., не маю мети, відносно.., поки…

Банальне щастя

Sun, 07 Jun 2009 07:06:48 GMT

Чорт забирай, бути щасливим так легко!!!

Треба просто нахаляву наїстися, напитися, знайти дофіга новий друзів, весь вечір обіймати свою кохану, і покататися на байку, О-о-о!!! Ну що ще треба для банального щастя?)

Та нічого не треба, все олл райт!

А вночі намалювати, от таку собі картинку..)

Ціль

Fri, 05 Jun 2009 21:12:25 GMT

Чи варто міняти досягнення однієї цілі на ресурси, щоб досягнути іншої, вищої? При цьому звівши першу нанівець?.. Складне і дуже банальне питання, як наслідок банальної ситуації..

Мій вибір не відмовляти своїм принципам. Йти широко крокуючи. Йти через все, і не озиратись на минуле. В ньому нічого нема, це лише історія. Дурна і з сумним кінцем.

Так виходить завжди.. ми завжди прагнемо вершини, і на нашій вершині щастя. Для когось це вихор подій, для когось це спокій. Для мене.. чорт його знає, та я майже щасливий. Я знаю чого хочу. А це головне.

Дякую тій людині, яку з’явилася в моєму житті.

Думки, мрія, свобода..

Wed, 03 Jun 2009 20:18:35 GMT

Мрію про свободу.. здається, що до неї рукою подати, адже залишилось трохи-тохи... чорт забирай, якихось два місяці і все!!! Я зараз роблю все аби її прекрасити, та дні тягнуться так повільно...

Я дуже амбіціозна людина, моїх амбіцій вистачило б на цілу націю!!! Моєї наполегливості вистачило б на цілу роту!!! А моїх старань... от що дних я не впевнений.. адже результат не виправдовує.

Мета виправдовує засоби. Аби тільки не перступати грань.

"Коли я дивлюсь у прірву, прірва дивиться на мене.. і вона боїться". (с).

***

Що буде, якщо дати мені свободу?.. я стану вільний, і не більше. Час змусив мене зінитися, і передивитись свої прагнення... докорінно. Він усіх змушує це робити. І рано чи пізно кожен це розуміє.

Інша справа, що десь всередині ми залишаємося такими, якими ми є...

...

Mon, 01 Jun 2009 20:11:35 GMT

Час - можна порівняти хіба що з губкою, він здатен поглинтаи в себе все... в мене ж він поглинає ідеї. Вони зникають нереалізованими, а на місце їх приходять інші, які мають туж саму долю...

Маю дві ідеї, однаково гарні, однаково доречні..

"Утопіа Трейн" - щось екзистенційне та сюрреалістичне. Потік сводомості - потяга, який тягне мрію - утопію.. тягне крізь життя, тягне у прірву..

"Фенечка раста Vs правий погляд" - банальщина, просто неймовірна історія, нашого факін життя. Ця історія про продавщицю бажань чи просто продавщицю фенечок. Коли завязують - бажання, коли розвязуються - вон виконуються. У це ніхто не вірив, навіть сам герой, до того моменту поки фенечка не розвязалася..

...

Час і натхнення...

Mon, 01 Jun 2009 19:20:16 GMT

Натхнення - то така штука яка може зявлятися вчасно, а може й не дуже.. Ще рік тому воно зявлялося кожен день, я писав-писав-писав.. а потім?.. все закінчилось. Залишилась лиш срана статистика, і закритий блог від усіх юзерів.

Що ж тепер?.. я повернувся...

Чому?.. можливо я зустріув свою весну, можливо просто темна стрічка мого лайфа закінчилась і почалась якась інша.. хто його знає... а може, я просто за всім цим скучив.

Може настав час знову взяти у руки перо і почати писати?..
Може настав час знову взяти у руки фотік і робити фотки своїх друзів, знайомих, перших зустрічних, місто, нейтуре, мою любу країну чорт забирай???!!!....
Може настав час врешті-решт взяти себе в руки і повернутися?.. щось всередині мене каже що так.

...

Wed, 22 Oct 2008 11:35:47 GMT

Деяких дівчат я просто не розумію.., точніше їхньої логіки. Не розумію, чому не можна забувати і про це постійно собі нагадувати. (Я, ніколи і нічого не забуваю, як правило, але не нагадую собі все пам’ятати).

Дуже боляче, коли тобі постійно нагадують твою провину, і може навіть всередині розуміють, що я не маю відповіді на чому "так сталось" - вони се рівно питають це "чому"...

***

Я мрію колись написати дійсно геніальне оповідання "про людей.. про наших сучасників, написати таке, щоб вивчали через 100-200-300років... і для цього я постійно проводжу експерименти, проводжу паралелі в часі, і хочу-хочу-хочу, знайти "шлях вперед".

Останній мій задум, це з людиною на КПИях, що сидить в переході з табличкою "Подайте на хліб..", і мені цікаво, а що - якщо дати їй не гроші, а хліб.. які у неї будуть очі?..

Одна історія, один план, одна мораль і.. одна думка(чи просто мрія..)...

Sun, 19 Oct 2008 20:22:41 GMT

Колись я зі своїм другом ділив дівчину. З початку так ділили, що мало не побилися.. а потім, якось так вийшло, що поділили її цілком нормально. Йому - її віршики, мені вона сама.

Віршики вона перестала писати ще за тиждень до того, як ми почали ділити, а пробув я з нею рівно два дні.. після яких відходив 4... хто з нас отримав кращу частку я так і не зрозумів..

***

Але то лише відступ, і у даному посту мова про зовсім іншу дівчину, і не проте як її ділили... (то я просто згадав..).

19 Жовтня - якийсь такий день, що... а чорт його знає що. Коротше сьогодні у мене у 4подружок дні народження і одного друга. Норм, чи не так?

Сама веселе, так це те, що я на жодній днюсі то і не був.. а от поздоровив всіх :)

Кого просто вконтакті, кому забіг подарував квіти.., а комусь.. так взагалі через треті руки :) (Питання, чи можна треті руки назвати третіми, якщо це руки твого друга.. ). З цим подарунком взагалі саме веселе. Адже, подарувати аби щось не "канає" і просто не може "канати". Треба щось таке... ну щоб вразило, і з чим можна передати лист.

варіантів було два.. книга/платівка(справжня і раритетна), (книга до речі теж не аби яка..)... варіант перший переміг.

Як дарувалося не розкажу, бо то є велична технічна таємниця. :)

А мораль така: Що є від серці то є щиро. Що є щиро - то є добре.

Що сплановано то добре. Що планується на ходу є дуже-дуже добре. Що планується на ходу ,і при цьому щиро... додумуйте самі :) (І завжди робіть саме так, не пошкодуєте).

***

Чогось дуже кортить мрії.., такої справжньої.. хоч на трошки..

Fri, 17 Oct 2008 14:38:23 GMT

Передумав писати про УПА – подивився фотки і зрозумів, що ні фіга грандіозного з того маршу не вийшло.. друзів там майже не було, а хто були в результаті посміялися з того, що мене не було.

У той же час, тобто на наступний день у школі розповідав про це саме УПА… пройшло повз вуха. Ну той чорт з ним..

***

Проблеми з голови не зсипаються, тільки насипаються… врубив сьогодні зранку асю і на тобі… через 2 дні таке то день народження… оооох…

Коли щось планую, то завжди намагаюся план втілити, навіть якщо змінилися стосунки і обставини. Тож пофіг на все.. а подарунок готую. *Знаю, шо на нього чхати хотіли.. та все рівно має бути приємно, і мені на душі спокійно. Та й до того ж я минулого разу де що недописав.. як раз можливість виправитись.*

***

За вікно лунає музика дискотеки.. пощастило ж мені жити майже навпроти школи… та я туди не піду, і навіть не під приводом «вчуся» - не хочу. От тупо не хочу. Жодна з усіх дискотек, за останні 4 роки добрим не закінчилась. Хоча 5років тому було ну дуже весело. :)

Та і в чому прикол туди взагалі іти? Попити/посмалити/потанцювати/потусити, а потім побачити як «вона» лижеться з першим ліпшим типочком, а ти задаєшся думкою якого не можна оту твою пляшку пива розбити об його голову?... нє. Вже проходили.

(Давня фотка нашої групи. наче взагалі 8й клас :))

***

Живимо.. живу.

Про незворушність та чемність..

Thu, 16 Oct 2008 12:39:55 GMT

Коли я писав. Що я непохитні ший за курс американського долара і незворушні ший за постамент свободи – я виходить збрехав, при чому двічі..)

Зараз я звичайно буду писати не про долар, бо це болюча тема для мене (грошика в банку можуть погоріти), а як щораз про незворушність..

Чи то наскільки реально спокійно дивитись, чи то взагалі не дивитись на оголені жіночі груди особи, до якої ти небайдужий? =/

Справа в тому, що все проходить непально, і третю пуховичку на сорочці теж розстібнули непально.. чи то взагалі прям так і прийшли. О_о (До речі нова для мене загадка.. «розстібати третю зверху пуховичку на сорочки – то знущання чи мода?..»).

Добре що у мене хоч чемність є, промовчати на протязі всього дня, і в кінці знайти в собі сили не втілити цікавість і не запитати чому… бо ще за збочень ця приймуть.. =/